Що відбувається в українському digital під час війни? Дослідження Serpstat

Нова реальність поставила перед українськими digital спеціалістами та компаніями питання адаптації та виживання. Команда сервісу Serpstat провела дослідження про те, як український digital пристосовується і чим він живе під час повномасштабної війни. В дослідженні взяли участь 982 маркетологи. Це доволі велика і репрезентативна вибірка.

Читайте до кінця, щоб краще розуміти ситуацію на ринку.  

Демографічні дані учасників опитування 

Спочатку поговоримо про узагальнений портрет опитаних. Такі фактори, як стать, вік, наявність чи відсутність дітей дуже суттєво вплинули на дії digital спеціалістів під час повномасштабної війни. Поділ за ознакою статі майже рівний: 55% склали чоловіки і 45% жінки. Такий розподіл дозволяє говорити, що дані дослідження репрезентативні. 

Фактор статі став одним з ключових для вибору стратегії дій. Чоловіки через оголошення воєнного стану не могли покидати країну і навіть були дещо обмежені у пересуванні між регіонами. В той же час більшість серед переселенців саме жінки з дітьми. 

Важливий і вік учасників. Медіана цього показника склала 36 років. Також досить невеликий відсотковий розрив між віковими категоріями опитаних.

Діти є у 45% опитаних.

Географія проживання учасників

Більшість учасників проживають в кількох областях: Київській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській та Львівській. Загалом частка жителів цих областей склала 72%.

Рішення про переїзд

Одне з ключових питань в дослідженні пов’язане з переїздом. Близько половини опитаних переїхали у безпечніші регіони чи за кордон. Частка таких спеціалістів 46%. Інші 54% не залишали свої міста.

Серед країн, до яких переїхали digital-спеціалісти: 

• Литва;
• Туреччина;
• Люксембург;
• Німеччина;
• Бельгія;
• Нідерланди;
• Словаччина;
• Польща;
• Італія;
• Австрія;
• Ізраіль;
• Чехія.

Серед виключень та унікальних кейсів випадок, коли digital спеціаліст, що проживав в Ізраїлі, повернувся до України та вступив до одного з батальонів ТРО.

Розподіл за спеціалізацією та професійним рівнем  

Наступна характеристика аудиторії — її розподіл за спеціалізаціями та професійним рівнем. Більшу частину опитаних складають маркетологи — їх 31%. SEO-спеціалісти, контент-маркетологи та фахівці з реклами — 48%.

Частка інших спеціальностей складає 21%. Серед них: 

• CMO, CTO діджитал агенцій;
• CEO компаній;
• SMM-спеціалісти;
• команди працівників ЗМІ;
• project і program менеджери;
• спеціалісти з data science;
• веб-розробники на різноманітних CMS та фреймворках;
• дизайнери;
• бізнес-аналітики;
• власники інтернет-магазинів;
• системні адміністратори;
• фаундери стартапів;
• команди, що займаються арбітражем трафіка.

Цікаво, що серед опитаних є і представники професій поза сферою digital. Це дієтологи, фітнес-тренери, психологи та інші фахівці, що працюють онлайн. Для них також важливі навички digital-маркетингу.

Щодо професійного рівня, то його оцінювали за шкалою: intern, junior, middle, senior, master. Така градація не загальновизнана, однак зрозуміла всім і тому у опитаних не виникало складнощів з тим, до якого професійного рівня віднести себе.

До рівнів intern, junior та master віднесли себе суммарно лише 33%. 37% опитаних оцінили свій професійний рівень як senior. 

З якими замовниками працюють українські digital спеціалісти? 

Більшість учасників опитування (45%) працюють лише з вітчизняними замовниками. На другому місці (37%) ті, хто має замовлення з України та закордону. Лише 18% працюють виключно із закордонними замовниками.

В мирний час такі показники свідчили б про позитивні тенденції в економіці. Однак, під час війни такий розподіл говорить про те, що українським digital спеціалістам та компаніям необхідно якомога швидше адаптуватись та виходити на нові ринки. 

Завантаженість роботою в умовах війни 

Наскільки завантажені роботою українські digital фахівці в умовах війни? Без відповіді на це питання дослідження було б неповним. Отже: 

73% опитаних зазначили, що працюють принаймні неповний робочий день. 

27% зараз змушені шукати нове місце роботи.

При цьому 51% опитаних спеціалістів зазначають, що навантаження суттєво зменшилось. Замовників стало менше.

Це не дивно з огляду на два факти: 

• велика частина українських бізнесів скоротила роботу або повністю її зупинила;
• українські компанії та digital спеціалісти-фрілансери відмовились від роботи з замовниками з рф. 

Серед 21% інших варіантів відповідей: 

• поєднання роботи і волонтерства;
• перехід у найм чи на фріланс;
• повний перехід на волонтерську діяльність;
• компанія скоротила штати, працівники та директор змушені поєднувати кілька функцій. 

Також, на жаль, 70% опитаних відзначають зниження доходу. Не змінився він лише у 15%.

Що далі? 

Оцінюючи ситуацію, учасники опитування обирають ті чи інші стратегії адаптації. Більшість (78%) опитаних не планують змінювати професію. При цьому 12% отримують нові навички, щоб підвищити власну цінність на ринку праці. 

Переважна більшість (70%) опитаних планують вивчати іноземні мови або вже роблять це. Лише 18% оцінюють свій рівень володіння іноземними мовами як достатній для роботи. 

Як адаптуються кампанії? 48% з них планують виходити на нові ринки або вже роблять це. З тих чи інших причин 35% ще не прийняли остаточне рішення. 

Переважна більшість опитаних бачить післявоєнний розвиток оптимістично. 72% прогнозують стрімкий розвиток українському digital. Ще 18% очікують на стагнацію.

Участь у боротьбі з агрессором 

Digital спеціалісти України по-різному, але активно допомагають протистояти російській агресії. 37% опитаних роблять грошові пожертви, 20% стали волонтерами самі, 15% воюють в лавах сил оборони України.

Звісно, всі 100% опитаних впевнені в перемозі України.

Висновки 

Війна загострила проблеми українського digital в цілому і кожної окремої компанії. Ключем до виживання є готовність змінюватись та розуміння того, що саме потрібно трансформувати. Попри всі складнощі, у української digital-сфери є майбутнє.