З нуля до enterprise-перемовин за 6 місяців: як QazCode вивів новий AI-продукт на ринок Казахстану без великих рекламних бюджетів
Коли ринок вузький, а продукт складний, стандартна реклама й прямі продажі швидко впираються в стелю: потенційних клієнтів небагато, а звичайні розсилки виснажують базу за кілька місяців.
Саме з таким викликом стикнулася казахстанська tech-компанія QazCode. Вона виводила на ринок великого бізнесу новий AI-продукт і потребувала передбачуваного потоку кваліфікованих зустрічей.
Ми з нуля побудували ABM-систему, в якій LinkedIn-аутріч, email-маркетинг, платний трафік, лендінги й деанонімізація відвідувачів сайту працюють разом.
У кейсі розповідаємо, чому ці самі канали, зведені в одну систему під список цільових акаунтів, коштують дешевше й окупаються швидше.
Проєкт: QazCode.
Період: квітень – вересень 2026.
Регіон: Казахстан.
Послуга: Account-Based Marketing (ABM).
Хто наш партнер
QazCode — казахстанська технологічна компанія, яка розробляє AI- та enterprise-рішення для корпоративних замовників.
Вхідні дані
Команда партнера не мала фахівців, котрі займаються первинним контактом, кваліфікацією та підігрівом потенційних клієнтів, а власний холодний аутріч не давав системного результату. Дотики до контактів були хаотичними, без єдиної бази й вимірюваної воронки.
Компанія потребувала передбачуваного потоку кваліфікованих зустрічей із людьми, які ухвалюють рішення (ЛПР).
Складність підсилював і вузький ринок Казахстану — цільових компаній сотні, а не тисячі. У таких умовах класичний масовий лідген швидко випалює базу, тому бренд потребував точкової роботи з чітким списком акаунтів.
Цілі співпраці
Нашою головною метою стало вивести новий AI-продукт на ринок і підтвердити попит серед enterprise-сегменту.
На основні цього ми визначили цільові показники і задачі:
- відправити 100 персоналізованих демопрезентацій за 12 місяців;
- додати 1000+ цільових акаунтів і 5000 контактів ЛПР у базу до кінця 2026 року;
- проводити системне аутріч-охоплення топових акаунтів;
- розбудувати контентну екосистему під кожен етап воронки.
Виклики
Побудова ABM-системи ускладнювалася кількома вихідними чинниками і специфікою самого B2B-ринку:
- Старт з нуля. На початку проєкт не мав ні виділених SDR-фахівців, ні зібраної бази акаунтів, ні лендінга, ні оформлених профілів для соціального продажу. Перша посадкова сторінка і рекламна кампанія з’явилися вже в процесі роботи.
- Вузький ринок. Оскільки кількість потенційних enterprise-клієнтів обмежена, кожен акаунт — на вагу золота. Неточне або нав’язливе повідомлення могло надовго закрити доступ до компанії.
- Обмежений доступ до ЛПР. Один канал комунікації швидко вичерпує себе. Якщо покладатися тільки на LinkedIn або email, більшість потрібних контактів залишаться поза досяжністю.
- Складний продукт із довгим циклом угоди. AI-продукти не купують із першого повідомлення. Нам потрібно було побудувати систему тривалого, поетапного «прогріву» клієнтів.
Стратегія просування
Ми розуміли, що на вузькому ринку не можна ставити все на один інструмент. Тому наша команда будувала не окрему кампанію, а повноцінну систему з кількох каналів, які закривають різні етапи воронки й підсилюють один одного.
Воронку рахували з кінця: від потрібної кількості зустрічей до обсягу бази, з бенчмарк-конверсією на кожному кроці:
інвайт → прийняття заявки → відповідь → позитивний відгук → призначена зустріч.
До аутрічу додали email-маркетинг, платний трафік і контентні лендінги.
Помісячний план мав чітку динаміку розгону: перші місяці пішли на запуск і прогрів каналів, щоб далі вийти на стабільний темп зустрічей.
Три принципи, на яких трималася стратегія:
- Мультиканальність. LinkedIn-аутріч через профілі амбасадорів, email, таргетована реклама, лендінги й деанонімізація візитів сайту працювали разом. Коли один канал вичерпує базу, інші дають додаткові точки дотику до тих самих цільових компаній.
- Контент під конкретний етап. Для всіх сегментів ідеального клієнта (ICP) і на кожному кроці прийняття рішення потрібен свій контентний тригер. Без цього акаунти після першого контакту втрачають цікавість.
- Прогрів замість тиску. Оскільки цикл угоди довгий, ми будували воронку на послідовне вибудовування довіри.
Дії команди
Щоб запустити передбачувану екосистему залучення enterprise-клієнтів, ми реалізували сім послідовних етапів:
- Стратегія та дослідження.
- Збір бази.
- Упаковка профілів амбасадорів.
- LinkedIn SMM.
- Розробка контентної системи.
- Мультиканальний аутріч.
- Привернення поза аутрічем.
Побудова повноцінної ABM-системи — це послідовна розбудова інфраструктури. Основні віхи проєкту за місяцями виглядають так:
|
Місяць |
Етап |
Ключові фокуси і результати |
|
Місяць 1 |
Стратегія |
Опрацювання ICP, баїнг-комітету (групи людей, які ухвалюють рішення), меседжів і архітектури воронки |
|
Місяць 2 |
Інфраструктура |
Збір першої бази, упаковка профілів амбасадорів, підготовка скриптів і рекламних кабінетів |
|
Місяць 3 |
Запуск каналів |
Старт дотиків у LinkedIn та email, отримання першої кваліфікованої зустрічі |
|
Місяць 4 |
Новий ресьорч |
Вихід за межі LinkedIn, підключення державних і галузевих реєстрів |
|
Місяць 5 |
Заявки з лендінгів |
Запуск контентної екосистеми |
|
Місяць 6 |
Масштабування |
Реактивація накопиченої бази, оптимізація зв’язок і вихід на стабільний темп |
Перший місяць виглядає як нуль результатів, і саме тут більшість компаній вирішує, що ABM не працює. Перша зустріч приходить на третій місяць, перші заявки поза аутрічем — на п’ятий. Проте без цього підготовчого фундаменту стабільний і передбачуваний потік enterprise-клієнтів просто неможливий.
Етап 1. Стратегія та дослідження
Перший місяць пішов на підготовку.
Ми розібрали продукт до рівня конкретних сценаріїв використання. Проаналізували міжнародних і локальних конкурентів і для кожного сформулювали переконливі аргументи під кожну лінію діалогу.
Далі визначили пріоритетні ICP і розписали баїнг-комітет: хто ухвалює рішення, хто формує вимоги, хто працюватиме з продуктом щодня. У кожної з цих ролей своя мова і свої болі: C-level дивиться на окупність інвестицій та безпеку даних, керівник напряму рахує години зекономленої рутини, а кінцевий користувач хоче знайти потрібний документ у пару кліків.
Під ці потреби ми зібрали банк заперечень, прописали логіку обробки кожного і погодили tone of voice: говорити мовою бізнес-результату у форматі «було → стало».
Усю воронку розклали на чотири етапи від першого знайомства до прийняття рішення, підготувавши під кожен свій офер і цільову дію. На вузькому ринку ціна помилки в комунікації вища за ціну кліка. Один невдалий дотик закриває доступ до цільової компанії надовго.
Стратегія дала чітку відповідь: з ким ми говоримо, про що та в якій послідовності — і вже під цю відповідь ми збирали наступні канали.
Етап 2. Збір бази
Ресерч ми зробили першою точкою системи. Скільки б скриптів не підготувала команда, вони працюють з тими контактами, які вже є в базі. Помилка на цьому етапі масштабується на всі наступні кроки.
Спочатку ми шукали компанії та контакти через LinkedIn, але за кілька тижнів цей канал уперся в стелю. На вузькому ринку Казахстану релевантні enterprise-компанії представлені в соцмережі частково, а глибина контактів по кожній обмежена. Щоб не втрачати цільову аудиторію, ми розширили пошук на інші релевантні джерела: державні й галузеві реєстри, корпоративні сайти і відкриті бізнес-бази.
Це змінило стратегію масштабування.
Замість того щоби брати всі компанії, ми отримали можливість фільтрувати їх за розміром і сфокусуватися на зрілому бізнесі, де є і бюджет, і потреба в складних AI-рішеннях.
Також зросла глибина покриття баїнг-комітету: в кожну компанію ми почали заходити через кілька ролей одночасно, а не через одну людину, яка може не відповісти, піти з компанії або не мати впливу на фінальне рішення.
Етап 3. Упаковка профілів амбасадорів
Профілі амбасадорів ми готували під різні рівні баїнг-комітету, адже топменеджмент і технічні спеціалісти очікують від співрозмовника кардинально різного контексту.
Один профіль зібрали під стратегічний рівень: C-level очікує побачити експерта, який вільно орієнтується в окупності інвестицій, ризиках безпеки даних і регуляторних вимогах.
Другий профіль сформували під продуктово-практичний рівень: керівники напрямів і майбутні користувачі краще реагують на прикладний контент про те, як швидко інтегрувати рішення та вирішити щоденні завдання без залучення IT-команди.
Для упаковки профілів ми опрацювали заголовок, блок про досвід, позиціонування експертизи, візуальне оформлення і загальну мову спілкування.
Профілі не дублювали один одного, а працювали в синергії: перший відкривав двері на рівень ухвалення фінальних рішень, а другий будував довіру серед тих, хто формує технічні вимоги та безпосередньо працюватиме з продуктом.
Етап 4. LinkedIn SMM
Регулярний постинг, орієнтований на C-level-аудиторію і ЛПР ми вели з корпоративної сторінки та акаунтів амбасадорів.
Engagement Rate амбасадора досяг показника у 2,4% при середньому значенні по платформі 2–2,2%. Окремі публікації навіть потрапляли в топ-10% акаунтів за охопленням у регіоні Східної Азії, забезпечуючи додаткову органічну видимість.
Для холодного аутрічу це має прямий ефект. Коли потенційний клієнт отримує інвайт або перше повідомлення, він одразу заходить перевірити профіль відправника й бачить живу експертну стрічку замість порожньої сторінки.
Ймовірність прийняти запрошення і продовження діалогу зростає.
Етап 5. Розробка контентної системи
Ми побудували цілісну контентну екосистему, що покривала всі етапи воронки прийняття рішень — від першого знайомства до фінального вибору.
Вона охоплювала:
- матеріали для первинного зацікавлення;
- лід-магніти для обміну на контакти;
- інтерактивний інструмент розрахунку вигоди;
- окремі галузеві лендінги під пріоритетні сегменти;
- продуктову сторінку;
- спеціальну форму бронювання демо-презентації.
Загалом за проєкт було створено чотири контентні лендінги, один продуктовий лендінг, ROI-калькулятор, форму роадмапу і серію галузевих презентацій під кожен ICP, котрі амбасадори надсилали потенційним клієнтам в якості логічного кроку після першої відповіді.
Кожен контентний актив працював одночасно у трьох ролях:
- привід для дотику в аутрічі;
- основа для експертних постів амбасадорів;
- посадкова сторінка для таргетованої реклами в Google, Meta і LinkedIn.
Завдяки такому використанню контент виявився найдешевшою частиною системи в перерахунку на отриманий результат.
Етап 6. Мультиканальний аутріч
Пряму комунікацію з потенційними клієнтами ми вибудували через два основні канали — LinkedIn та email. LinkedIn-аутріч реалізували виключно через особисті профілі амбасадорів. Повідомлення від живої людини з релевантним досвідом сприймається як початок професійного діалогу, а не як спам-розсилка, і цифри це підтвердили. За шість місяців:
- відправили 2790 інвайтів;
- отримали 521 прийнятий коннект;
- 201 відповідь і 19 кваліфікованих контактів;
- показник Reply Rate тримався на високому рівні 18–19% протягом усього періоду.
Email допоміг охопити тих, до кого не вдалося достукатися через LinkedIn. Для цього ми підготували перші листи і ланцюжки фолоу-апів із окремими оферами на другому й третьому дотиках.
Надіславши понад 3000 листів, ми отримали 40 відповідей, 13 кваліфікованих контактів і шість призначених зустрічей.
У результаті саме email виявився найефективнішим інструментом для фінальної конверсії попереднього спілкування в безпосереднє бронювання слота в календарі sales-команди.
Етап 7. Привернення поза аутрічем
Це та частина, заради якої система й будувалася.
Платний трафік приводив на контентні лендінги. Для фіксації попиту ми задіяли інструменти деанонімізації візитів на сайт. Ця технологія дала змогу точно визначати, які саме enterprise-компанії відвідували сторінки продукту, переглядали презентації чи вивчали калькулятор, навіть якщо вони не залишили пряму заявку через форму.
Отримані дані передавали спеціалісту з ресьорчів, він знаходив контакти представників компанії, а ми додавали їх у воронку на прогрів.
Результати просування
1. Наповнення воронки та ріст бази
База зросла до 3399 контактів у 762 компаніях, в активній воронці — 77 акаунтів. Понад 2/3 контактів, які відповіли, залишилися в роботі. Динаміка відповідей щомісяця зростала: від 35 у червні до 72 у вересні. Приблизно кожен шостий контакт ми відсіяли як нерелевантний. На вузькому ринку це така сама цінна інформація, як і позитивна відповідь.
2. Диверсифікація каналів заявок
Половину всіх демо (4 з 8) принесли лендінги через рекламу і ретаргетинг. Платний канал згенерував стільки ж демо, скільки й весь холодний аутріч.
3. Аутріч працював на рівні або вище ринку
LinkedIn показав Reply Rate 18,5% з Acceptance 19,6% — це верхня межа бенчмарку для C-level. Кожна 7–8 відповідь конвертувалася в предметний інтерес.
4. Виявлення прихованого попиту
Інструмент ідентифікував 318 компаній (186 взяті в роботу), які відвідували сайт, але не залишали заявок, що дозволило перехоплювати інтерес до безпосереднього звернення.
5. Акаунти дійшли до стадії перемовин
6 акаунтів дійшли до дзвінка з sales, компанії перейшли до узгодження NDA, КП та умов пілотного проєкта. Витрати на платні канали за весь період були меншими за один середній чек enterprise-клієнта, а єдина закрита угода окупила квартал роботи ABM-систем.
Що не спрацювало і що ми змінили
На старті проєкту ми робили ставку на LinkedIn: для B2B-аутрічу це стандартний вибір, і за кількісними показниками канал відпрацював добре.
Проте в процесі роботи ми побачили, що представники ICP на цьому ринку охочіше доходять до предметної розмови через email. Дзвінки в календарі приходили саме звідти, і перша запланована зустріч теж прийшла з цього каналу.
Формальні показники відгуку в LinkedIn були вищими, але до реального дзвінка частіше доводив саме email.
Ми змінили тактику вже на етапі впровадження: перерозподілили обсяги на користь email, розширили послідовність дотиків і додали окремий офер у другому й третьому листі. LinkedIn залишився в системі, але в іншій ролі: він створював впізнаваність та відкривав контакт, а email доводив діалог до зустрічі.
Головний висновок для інших enterprise-проєктів: бенчмарки каналів не переносяться між ринками автоматично. Тестувати й коригувати їхній розподіл потрібно на власних реальних даних, і краще це робити вже на другому місяці роботи, а не на шостому.
Висновки
- Account-Based Marketing дає змогу системно й ефективно виводити новий продукт на ринок без роздутих рекламних бюджетів. Список цільових компаній замість широкої аудиторії, охоплення кількох контактів в одному акаунті та мультиканальність дають максимальну віддачу.
- На вузькому В2В-ринку виграє система з кількох каналів, які підсилюють один одного. Коли LinkedIn-аутріч упирається в стелю обмеженої бази, платний трафік, лендінги й деанонімізація візитів дають додаткові точки входу до тих самих цільових акаунтів.
- Складну систему залучення неможливо побудувати за один день. Перші місяці йдуть на запуск і прогрів каналів, а віддача накопичується поетапно.
- Стратегія задає напрямок, але розподіл зусиль між каналами коригуються першими результатами.
Коментар команди Netpeak
Азрет Сатбеков, Project Manager, Netpeak
Найскладнішим було втримати якість лідів, коли чотири канали працюють одночасно. Пошук, PPC, аутріч і контент амбасадорів ішли паралельно, і частину заявок з лендінга AI-аудиту було складно атрибутувати до конкретного джерела. Сейлзи на стороні клієнта позначали окремі ліди як нецільові, тож ми донастроювали фокус кампаній під зворотний зв’язок від продажів, а не лише під маркетингові метрики.
Найвідчутніший ефект дала автоматизація доставки лідів. Замість ручної перевірки таблиць із форм ми налаштували Telegram-бота, що моніторив папку з лід-таблицями й надсилав сповіщення про кожну нову заявку в реальному часі.
Від інших проєктів цей відрізняє саме зв'язка каналів в одній воронці під B2B/IT-аудиторію. Performance, аутріч і контент амбасадорів працювали не паралельно й ізольовано, а на одну мету, зі спільною звітністю.
Коментар клієнта
Айжан Маулен, керівниця проєкту QazCode
Спочатку ABM був для нас новим напрямом. Нам потрібен був не просто підрядник для запуску окремих активностей, а партнер, який допоможе розібратися в підході й побудувати повноцінний канал залучення клієнтів.
Особливо цінним результатом стала практична глибина стратегії. Команда підготувала детальну аналітику, схеми воронок, технічні завдання і матеріали для запуску. Ми розуміємо, як влаштований процес, що робить кожна сторона і за якими показниками оцінювати прогрес.
Зараз проєкт уже перейшов від стратегії до практичної реалізації: ми проводимо перші зустрічі й демо з цільовими компаніями і поступово масштабуємо роботу.
Робота команди Netpeak допомогла доповнити нашу експертизу системним поглядом на ABM і перевести початкові ідеї в конкретну модель залучення цільових акаунтів. Співпрацею задоволені й розраховуємо посилити отримані результати на наступних етапах.
Команда проєкту: Максим Соколюк, ABM Strategist; Катерина Гусаченко, ABM manager; Азрет Сатбеков, Project Manager; Владислав Краснов, Lead Researcher; Петро Бєлінський, LinkedIn SMM Manager; Маріанна Данишенко, Sales Dev. Representative; Микола Зуб, PPC Team Lead; Яна Івашина, Павло Юшкевич, PPC Specialists.
Свіжі
Де ви втрачаєте користувачів застосунку і як це визначити за допомогою ASO
У статті розгляну, як адаптувати фреймворк See–Think–Do–Care до ASO й застосувати його на практиці
Казахстанські томати на Заході продають усі, крім казахстанців: як перетворити автентику на експортний бренд
Головний урок для всіх, хто хоче продавати казахстанську автентику за кордоном: попит на історію товару є, але гроші забирає той, хто пройшов регуляторний фільтр
15 найпоширеніших помилок у дизайні рекламних креативів, через які бізнес може втрачати ефективність реклами — дослідження Netpeak
Дослідження креативів. Що впливає на CTR та як виправити




