Локалізація мобільних застосунків: що це й навіщо вона вашому продукту

Вихід на нові ринки — це значно більше, ніж просто переклад інтерфейсу. Це глибока адаптація продукту під потреби локальних користувачів. На практиці навіть сильні проєкти можуть втрачати органічний трафік та лояльність через дрібні помилки: неприродні формулювання, неправильний формати дат і валют або невідповідний тон комунікації. 

Як результат — недовіра юзерів та відтік аудиторії вже після першої сесії. 

У цьому матеріалі я розкажу, як побудувати процес локалізації для iOS та Android так, щоб впевненіше виходити на нові ринки й підвищувати конверсію в сторах.

Що таке локалізація

Побутує думка, що англомовна версія автоматично робить продукт міжнародним, проте для справжнього контакту з аудиторією цього замало.

Для успішного виходу на нові ринки знадобиться не лише переклад інтерфейсу, а й комплексна локалізація продукту та його сторінок у Google Play чи Apple App Store. 

Такий підхід допомагає встановити емоційний зв’язок із користувачем, залучити більше органічного трафіку та суттєво підвищити конверсію. 

Дослідження CSA Research показало:  

• 65% користувачів надають перевагу контенту рідною мовою;

• 40% взагалі не роблять покупки, якщо не бачать знайомої мови.

Ці цифри підтверджують: якісна локалізація застосунків для Android і iOS — важливий складник глобальної стратегії. 

Коли вашому застосунку потрібна локалізація

Локалізація важлива тоді, коли продукт уже набрав обертів і привернув увагу цільової аудиторії. На етапі запуску глобального проєкту не обов’язково одразу витрачати значні ресурси на переклад десятками мов. Натомість краще дотримуватися стратегії поступового масштабування.

Рухайтеся ітераціями: спочатку перекладіть застосунок для ринків із найбільшим потенціалом, а згодом — поглиблюйте адаптацію там, де потрібен індивідуальний підхід.

З чого почати локалізацію застосунку 

Розпочати варто з адаптації сторінок у Google Play і App Store та оптимізації метаданих. Саме тут відбувається перше знайомство користувача з вашим продуктом, тому сторінка має одразу «заговорити» з ним зрозумілою мовою.

Локалізація метаданих охоплює три ключові аспекти:

• текстова адаптація — адаптація назви, короткого та повного описів із дотриманням локальних мовних норм і культурного контексту;

• ASO-оптимізація — збір та інтеграція популярних ключових запитів, за якими місцеві користувачі шукають подібні продукти у сторах;

• опрацювання візуальних елементів — скриншотів, іконок, промовідео — під локальні культурні особливості.

Наступний крок — правильно додати підготовлені дані у сторах і зробити так, щоб користувачі із певного регіону бачили саме адаптовану версію.

Як додати нові локалі в App Store

App Store підтримує 39 локалей, що дає гнучкість у виборі мов і стратегій локалізації. 

Щоб додати, видалити чи оновити текстові або візуальні метадані, зробіть реліз застосунку в сторі.

Далі розгляну, як працювати з метаданими через App Store Connect — вебплатформи Apple для керування застосунками в App Store.

1. Натисніть на іконку My App в App Store Connect.
   
   
   

2. Зліва в розділі General перейдіть в пункт App Information та оберіть базову мову в спадному списку справа.

3. Зазначте потрібні мови в спику Not Localized та заповніть поля Name і Subtitle.

4. У новій версії релізу у відповідні поля додайте локалізовані текстові метадані — опис та список ключів.

5. У цьому ж розділі можна додати й візуальні метадані.

Як додати локалі в Google Play

Локалізація та додавання нових локалей відбувається за схожою логікою з App Store. 

1. Відкрийте Google Play Console і перейдіть у вкладку Grow Users.

2. В розділі Store Presence та натисніть Store Listings і оберіть потрібні локалі.
   

3. Зі спадного списку оберіть мову локалізації застосунку.

4. У розділі Manage Translation можна додати або видалити текстові метадані для кожної з обраних локалей.

5. Щоб додати візуальні метадані (скриншоти та коротке відео) перейдіть у розділ Main Store Listings.

На що важливо звернути увагу перед локалізацією

Ефективна адаптація продукту починається не з перекладу, а з правильної архітектури проєкту на етапі розробки. Ключовим процесом тут є інтернаціоналізація.

Якісна інтернаціоналізація дає три ключові переваги: 

• швидкість — ресурси можна швидко експортувати у зручних форматах (.strings, .xliff для iOS або .xml для Android);

• системність — усі доступні мови впорядковані;

• гнучкість — зміни під конкретні локалі вносяться оперативно. 

Такий підхід робить процес локалізації прозорим, керованим і значно дешевшим у довгостроковій перспективі.

Основні принципи локалізації інтерфейсу

Раніше локалізація мобільних продуктів була виключно ручним і виснажливим процесом: кожну пару «ключ/значення» копіювали в Excel, передавали перекладачу, а потім вручну вставляли переклад назад у код. Якщо для однієї мови це просто складно, то для двадцяти — це шлях до хаосу, помилок та зайвих витрат. Сьогодні ці процеси оптимізують за допомогою технологій.

Сучасні платформи локалізації

Локалізація застосунків для Android та iOS тепер відбувається через спеціалізовані сервіси: LMS (Localization Management System) та TMS (Translation Management System). 

Найпопулярніші серед них — Crowdin, Lokalise, Smartcat, Phrase.

Ці платформи працюють у хмарі, підтримують різні формати файлів і інтегруються з GitHub, Figma, Slack тощо. 

В систему завантажують локалізаційні файли, щоби перекладачі працювали з готовими ключами та текстами, без потреби ручного копіювання. Це значно спрощує процес перекладу, пришвидшує внесення змін і дає змогу швидко перевіряти локалізацію в контексті інтерфейсу. 

У результаті команда працює ефективніше, а ризик помилок і втрат коду суттєво зменшується.

Штучний інтелект

Сучасні системи локалізації активно використовують ШІ для генерації варіантів перекладу. Це прискорює процес, але поки що не замінює професійного лінгвіста:

• штучний інтелект часто не розуміє роль тексту в інтерфейсі (це заголовок, кнопка чи підказка), що призводить до помилок у змісті;

• тільки людина може вловити тонкі культурні нюанси, жарти або специфічний професійний сленг, що критично важливо для «живого» інтерфейсу.

Тому найефективніша модель сьогодні — це MTPE (Machine Translation Post-Editing). Штучний інтелект створює чернетку, а професійний перекладач перевіряє та коригує її, забезпечуючи точність і природність звучання.

Щоб ваш застосунок не виглядав, як ці вивіски:

Чеклист із процесу локалізації інтерфейсу

1. Планування та вибір мов

Локалізація починається з аналізу вашого проєкту та вибору нових ринків для розширення. Спочатку локалізуйте сторінки в Google Play та App Store. Проаналізуйте результати, а потім оберіть інтерфейси, які варто перекласти. Пам’ятайте про багатомовні країни. Наприклад, французька використовується не лише у Франції, а й у частини Канади та Африки. У Бельгії ж три державні мови — французька, нідерландська і німецька. 

2. Створення глосарію і стайлгайда

Щоб уникнути розбіжностей, коли одна й та сама кнопка в різних частинах додатку називається по-різному, створіть глосарій — перелік ключових термінів, обов'язкових для використання. Включайте назви кнопок, функцій, валюту, дії тощо.  

Стайлгайд описує правила спілкування з користувачем, графічний стиль, які лапки використовувати та багато іншого.

3. Технічна підготовка

Переконайтеся, що архітектура готова до динамічних змін контенту. Дизайн кнопок та текстових полів має бути гнучким. Наприклад, німецький переклад може бути на 30% довшим за англійський оригінал, а азійські мови — навпаки, компактнішими.

 Експортуйте файли ресурсів у відповідних форматах — .strings або .xliff для iOS, .xml для Android. Під час перекладу критично важливо зберігати технічні символи, змінні та форматування, щоб не порушити логіку коду.

4. Реалізація та тестування 

Після отримання готових текстів починається етап інтеграції та фінальної перевірки.

Для якісної локалізації залучайте професійних перекладачів — носіїв мови. Інтегруйте перекладені файли в проєкт та проведіть тестування. Перевірте, чи не виходить текст за межі елементів інтерфейсу, чи коректно відображаються специфічні символи та чи немає логічних помилок у контексті використання застосунка.