Human-made, Gen Z, AI і fandom-led — тренди маркетингу 2026-2027

Як брендам вибудовувати видимість, довіру й зв’язок з аудиторією в середовищі, де все більше контенту створюється або масштабується за допомогою штучного інтелекту? На це питання відповідає Digital & Tech Trends Report 2026–2027. Дослідження показує:

  • що посилює голос брендів; 

  • як змінюється взаємодія з міленіалами, Gen Z і Gen Alpha; 

  • які технології впливатимуть на комунікацію з прихильниками й хейтерами.

У цьому матеріалі огляну, як саме автори бачать Digital&Tech-середовище у 2026–2027 роках, які тренди вже зараз варто брати до уваги українським компаніям і чому в найближчі роки конкурентною перевагою стане не просто технологічність, а поєднання технологій та прозорості.

Як побудоване дослідження і що саме воно аналізує

Для формування світових Digital- і Tech-трендів автори проаналізували 200 міжнародних та українських досліджень і українські компанії, які раніше з’являлися в рейтингах AIN, DOU та Forbes Ukraine за доходом і кількістю працівників. 

До українських віднесені бізнеси, створені в Україні або українцями. Водночас до дослідження додали й іноземні компанії, що мають центри або продукцію в Україні. Фокус був не на одній індустрії: у вибірку потрапили компанії з IT-сервісів, фінтеху, tech-сегмента, лайфстайлу та FMCG.

Дослідження показує екосистему цифрової поведінки брендів: 

  • tone of voice; 

  • використання штучного інтелекту; 

  • трансформацію підходів на ринку; 

  • політичну позицію компаній; 

  • наявність на російському ринку; 

  • адаптацію комунікації під покоління; 

  • практики військового маркетингу.

Яким буде Digital&Tech-світ для України у 2026–2027 роках

Згідно з 13 українськими трендами, маркетинг майбутнього рухається не в бік ще більшої автоматизації заради автоматизації, а в бік більш осмисленої, людяної і чутливої до контексту комунікації. Найсильніше це прослідковується в наступних тезах дослідження.

Human Made як нова цінність бренду

На тлі ШІ-буму зростатиме цінність усього, що має підтверджене людське походження: реальних фотографій, реальних голосів, реальних облич і контенту, створеного не алгоритмом, а людиною. 

Показово, що теза підкріплюється не лише кейсами Apple і Samsung, а й даними про довіру: частина аудиторії вже менше довіряє брендам з очевидною ШІ-рекламою, а приховане використання ШІ ще сильніше б’є по репутації. 

Human Made як нова цінність бренду

В українському контексті перемагатиме не той бренд, який просто швидше масштабує контент, а той, що зможе довести його справжність і зберегти відчуття людської присутності в комунікації.

Phygital-покоління і нова логіка споживання

Покоління Gen Z і Gen Alpha виросли в умовах війни, пандемії, кліматичної нестабільності та політичної поляризації, а ще — змалку жили на перетині physical і digital. Для них важливі не лише продукт і ціна, а й історія товару, умови виробництва, екологічність і сам сенс покупки. 

До 2030 року Gen Z стане найбільшим за розміром поколінням, а ще — багатшим за міленіалів. Їхня купівельна спроможність становитиме $12 трлн, але і саме «споживання» для Gen Z має інше значення, 

— Альона Рижук, Content Creator & SMM manager у Reface

Для роботи з цими аудиторіями брендам доведеться не просто «говорити молодіжною мовою», а переглядати саму модель комунікації: від прямого переконування — до ролі платформи, котра допомагає людині самій дійти висновку про цінність продукту. Саме так у звіті пояснюється зміна від «ми знаємо, як правильно» до сценарію вибору, дії та самоідентифікації.

Fandom-led marketing: коли аудиторія стає співтворцем бренду

Fandom-led marketing — це модель, де споживачі перестають бути лише глядачами й стають співучасниками побудови бренд-лору, поширення інфоприводів та зростання впізнаваності. Це пов’язано із розвитком creator economy, де креатором може бути майже кожен, а нішеві інтереси знаходять свої спільноти. 

Для компаній це означає зміну фокуса: менше контролю за кожним повідомленням, більше роботи з творцями та ком’юніті, що можуть органічно розгортати історію бренду. Показові приклади тут — Netflix і Apple TV, котрі взаємодіють з фан-спільнотами не як пасивною аудиторією, а як з важливою частиною маркетингової екосистеми.

Втеча від онлайну і попит на реальний досвід

Люди проводять дедалі більше часу онлайн, але не завжди відчувають реальний зв’язок, тому зростає запит на досвід, до якого можна буквально доторкнутися: на фізичну присутність, спільноту, простір без зайвої тривоги і без безкінечної стимуляції. 

У 2026–2027 роках однією лише присутністю в стрічці вже буде складно утримувати увагу. 

Потрібно буде створювати не просто контент, а відчуття реальності, спокою і залученості, яких користувачеві бракує в перенасиченому digital-середовищі.

Подкасти ризикують стати фоном, YouTube–шоу — занадто дорогими, а інфлюенсери — перевантаженими. Єдине, що не знецінюється — позиція бренду й здатність будувати довгу розмову зі своєю спільнотою,

— Юлія Письменна, комунікаційниця, ex-Head of SMM в Укрпошта.

Яким буде Digital & Tech-світ у глобальному контексті

10 Digital і Tech світових трендів не дублюють прогнози для України, а розширюють рамку дослідження. Українська частина більше зосереджена на довірі, людяності, спільнотах і зміні поведінки аудиторії, глобальна ж показує ширші зрушення — у тому, як люди взаємодіють із платформами, як змінюється роль ШІ, де формується довіра і коли шлях користувача трансформується від інтересу до дії.

Закриті спільноти як новий центр уваги й довіри

Один із найбільш показових глобальних трендів у звіті — швидше зростання закритих або менш масових спільнот порівняно з класичними соцмережами. Серед прикладів — Discord і Patreon, а також Substack, що набирає обертів не через рекламну модель, а через поширення думок. Також Mastodon і Vero привабливі відсутністю алгоритмічного тиску.

Для брендів це означає доволі прикладну зміну. У центрі уваги опиняється не просто велика аудиторія, а якість зв’язку з нею. Якщо раніше масовість сама по собі могла бути конкурентною перевагою, то тепер зростає цінність середовищ, де люди взаємодіють менш шумно, але глибше. У такій логіці компанія уже не просто транслює повідомлення в публічний простір, а працює з колом людей, які готові читати, реагувати, підтримувати й повертатися.

Досвід користувача перестає бути «одним для всіх». Айдентика може еволюціонувати в реальному часі під поведінку людини, інтерфейс — під її потреби, а бренд-комунікація може звучати точніше й «ніби для мене»,

— Ольга Румянцева, CMO MAUDAU.

ШІ як базова інфраструктура маркетингу

Штучний інтелект перестає виглядати ніби модною надбудовою і дедалі більше стає базовою частиною маркетингової системи. Це не окремий інструментальний тренд, це новий контекст, у якому бренди створюють контент, масштабують присутність і конкурують за видимість. 

Водночас головна зміна пов’язана не лише з автоматизацією, а й зі зміною поведінки користувачів і принципів визначення алгоритмами, що саме побачить людина. Вони все більше зчитуватимуть не розмір аудиторії, а поведінкові сигнали: паузи, повторні перегляди, час взаємодії, рівень залученості. Саме на цій основі формуватиметься пріоритетність видачі брендів у пошуку або в рекомендаціях від ШІ-ботів. 

ШІ як базова інфраструктура маркетингу

ШІ-агенти як новий інтерфейс взаємодії з брендом

Видимість бренду дедалі частіше формуватиметься не тільки через класичний пошук чи соцмережі, а через відповіді, підказки, добірки та рекомендації, які користувач отримує в діалозі з AI-системою. Для маркетингу це важливо з двох причин: 

  1. Змінюється точка входу в контакт із брендом. 

  2. Скорочується дистанція між інтересом, вибором і дією. 

Бренд має бути не лише знайденим, а й зрозумілим для систем, що рекомендують його замість людини.

Штучний інтелект — це вже не «цікава фішка для маркетингу», а технологія, яка залазить у все: як ми створюємо контент, як його масштабуємо, як автоматизуємо процеси всередині компаній, як персоналізуємо комунікацію. Плюс ШІ прямо перебудовує пошук — і це важливо, бо змінюється не лише формат контенту, а й самі правила видимості бренду в цифровому світі,

— Ольга Румянцева, CMO MAUDAU.

Злиття контенту, пошуку й покупки в один безшовний сценарій

Окремо простежується ще одна важлива логіка: шлях користувача стає дедалі менш фрагментованим. Контент, пошукова видимість, довіра й рішення про покупку більше не існують як окремі етапи, рознесені в часі. Вони зливаються в один сценарій, де кожна точка контакту або підсилює рух користувача далі, або обриває його.

43% покупок починаються з соцмереж, а 65% покупців вважають онлайн-пошук ціннішим за звернення до продавця через доступність.

Паралельно змінюється і сама мотивація до покупки. Скорочуються передусім імпульсивні покупки, а витрати на здоров’я, добробут, красу й якісну їжу зростають. Це перехід до купівлі не лише продукту, а й значення. 

Як ШІ змінює видимість брендів: від рекомендацій до zero-click-середовища

В найближчі роки брендам доведеться працювати не тільки для людей, а й для систем, які формують готові відповіді, добірки та рекомендації. Це означає, що:

  • видимість зміщується від класичного пошуку до AI-рекомендацій — користувач дедалі частіше отримує готову відповідь без переходу на сайт;

  • контент має бути не просто опублікованим, а придатним для зчитування ШІ-системами — технічно відкритим, структурованим і релевантним до нових типів запитів;

  • охоплення саме по собі втрачає вагу — пріоритет отримуватимуть бренди, які демонструють реальну залученість і довіру аудиторії;

  • конкуренція йде вже не за клік, а за місце у фінальній відповіді — у середовищі zero-click бренд має бути достатньо зрозумілим і переконливим, щоб потрапляти в рекомендацію або підсумок від ШІ.

Довіра, репутація і прозорість у 2026–2027 роках

Що більше в digital-середовищі ШІ-контенту, автоматизації та потенційно фальшивих сигналів, то важливішими стають прозорість, послідовність і репутаційна стійкість бренду.

Це важливий сигнал: проблема не в самому застосуванні штучного інтелекту, а в тому, як саме інтегрувати його в комунікацію і чи зрозуміло аудиторії, де закінчується автоматизація і починається людська відповідальність.

Успіху досягатимуть ті бренди, що будуть чесними та прозорими у своїх комунікаціях. Саме визнання помилок і вміння іронізувати над ними сприймається як перевага у ставленні до брендів, 

— Фелікс Зінченко, Head of Public Affairs and Communications в ДТЕК.

З цього випливає:

  • технологічність без довіри більше не перевага — аудиторія чутливо реагує і на очевидну ШІ-рекламу, і на приховане використання ШІ;

  • прозорість стає частиною репутаційної гігієни — автори окремо виносять у звіт теми звітування про використання ШІ та маркування AI-контенту;

  • репутаційні ризики ускладнюються — йдеться вже не тільки про помилки, а й про дипфейки, штучно згенеровані кризи та хвилі недовіри;

  • аудиторія оцінює компанію ширше за рекламу — важать не тільки повідомлення, а й позиція компанії, її послідовність і те, як вона поводиться в чутливих суспільних темах.

Що все це означає для бренд-комунікації та команд

Виділені в звіті тренди для маркетингових і PR-команд описують не точкові зміни, а перегляд підходів до контенту, tone of voice, роботи зі спільнотами та ролі прозорості в комунікації. Командам уже зараз варто:

  1. Переглянути tone of voice. Зробити його менш шаблонним, механічним і більш пояснювальним, щоб у комунікації відчувався зрозумілий голос бренду.

  2. Зменшити частку прямолінійного «продажу» в комунікації. Особливо в роботі з Gen Z і Gen Alpha, для яких важливі не сам лиш продукт і ціна, а й сенс, контекст, походження й цінності бренду.

  3. Будувати не тільки охоплення, а й спільноти, інвестувати в формати, де аудиторія може не тільки бачити ккреативи, а і взаємодіяти, обговорювати, поширювати й підсилювати брендове повідомлення.

  4. Адаптувати контент під AI-пошук. Працювати не тільки над змістом, а й над структурою, доступністю для індексації та відповідністю новим типам запитів у ШІ-середовищі.

Якщо раніше інформацію шукали традиційно в Google, то зараз усе відбувається за допомогою ШІ-чатів або видачі ШІ від Google. 37% споживачів уже починають пошук за допомогою інструментів штучного інтелекту, а не Google — до 2028 року цифра зросте до 50%,

— Марина Навроцька, Head of product marketing, Performics Ukraine.

  1. Визначити прозорі правила використання ШІ всередині команди. Зафіксувати, де саме ШІ використовується, які задачі йому делегуються і де принципово зберігається людська участь.

  2. Підготуватися до нових репутаційних ризиків. Оновити кризові сценарії з урахуванням дипфейків, штучно згенерованих інформаційних атак і вищої чутливості аудиторії до непрозорої комунікації.

Неприємна правда полягає в тому, що ви не можете повністю їм запобігти — інструменти занадто доступні й занадто якісні. Що ви можете зробити, так це підготуватися, 

— Джессі Нііс, Head of Business Development у Cracken AI.

  1. Оцінювати ефективність контенту не охопленням. Більше дивитися на сигнали довіри, глибину взаємодії, утримання уваги й реальну реакцію аудиторії.

  2. Працювати над послідовністю бренду поза межами окремих кампаній, тому що репутація дедалі більше залежить не від одного сильного повідомлення, а від того, як бренд поводиться системно — у публічній позиції, у складних темах і в щоденній комунікації.

Висновки

Маркетинг у найближчі роки ускладниться не через кількість нових інструментів, а через зміну очікувань аудиторії. Користувачі будуть уважніше ставитися до того, кому довіряти, як бренд використовує ШІ, наскільки його комунікація виглядає живою і чи є за нею послідовна позиція.

Тому брендам уже зараз варто:

  1. Адаптувати контент під нову логіку AI-видимості.

  2. Менше покладатися на шаблонну комунікацію і більше — на людяність та контекстю

  3. Інвестувати не лише в охоплення, а й у спільноти та залученість.

  4. Заздалегідь продумати правила використання ШІ і репутаційні сценарії.

Це не означає, що маркетинг у 2026–2027 роках стане повністю іншим, але сильнішими будуть ті команди, які раніше за інших переглянуть свої підходи до контенту, довіри й ролі бренду в новому digital-середовищі.

0
0
0