Як швидко написати текст — дев’ять хитрощів

Серед моїх знайомих інтернет-маркетологів більшість неохоче пише тексти. Їх можна зрозуміти: щоби написати й затвердити, йде від кількох годин до кількох днів. Це бісить і відбиває бажання писати.

І в мене так було. Намагалася змусити себе почати текст, переписувала абзац за абзацем і зривала дедлайн. Картала себе, а потім все повторювалося спочатку. Я шукала вихід: прислухалася до порад досвідчених журналістів, пробувала різні способи та аналізувала результати.

Нарешті експериментальним шляхом визначила пункти, які допомагають прискоритися та написати текст із мінімальними редакторськими правками. Ці спостереження не для копірайтерів зі стажем, але знадобляться фахівцям, від яких начальник вимагає навчальну статтю чи кейс.

1. Відповісти на #абищо

Останні кілька місяців підготовку всіх текстів я починаю з питання навіщо. Без виразної відповіді взагалі не можна сідати робити щось.

Колись почула корисну пораду:

Я роблю це, аби що?

В офіційній версії потрібно просто продовжити фразу «після написання цього посту я хочу, щоб...». Головне, сформулювати підсумкову, а не проміжну мету. «Начальник сказав» — не підходить.

Дивно, як очевидне питання допомагає заощадити робочий час: частина безглуздих завдань відпаде на старті.

2. Прибрати на столі

Після першого пункту рано починати друкувати. Є ще підготовчий етап: створити комфортні умови.

Я залишаю на робочому місці мінімум життєво необхідних речей. Порожній стіл допомагає, коли не знаєш, про що писати. В іншому випадку, залишившись віч-на-віч із неприємним завданням, мозок буде відволікатися на сторонні предмети або дрібниці. Впорядковані думки дають змогу налаштуватися на роботу — це знає кожен Junior.

Крім офісного столу, я очищаю і віртуальний робочий простір. Маніакально стежу, аби жодне спливаюче вікно не відволікало під час написання тексту. І щоб годинник не попадався на очі.

Для максимального занурення в завдання люблю збільшувати робочу площину Google Docs в два кроки. Спочатку приховую меню.

Потім натискаю клавішу F11 і переходжу до режиму повноекранного перегляду.

Особливо зручно у такий спосіб готувати пости на двох моніторах. На одному відкриваю файл із матеріалом на тему, а на другому — набираю текст. Користь у тому, що не потрібно перемикатися між вкладками та ризик зірватися у вебсерфінг зведений до мінімуму.

Сім підказок, як швидко скласти контент-план на рік.

3. Сховати телефон та закрити пошту

Мені стали в нагоді лайфхаки керівника двох стартапів Мікаеля Чо: переводити телефон в авіарежим і відключати повідомлення у браузері та додатках.

Також я перевертаю смартфон екраном вниз та згортаю всі вкладки, окрім текстового редактора. Мозок бачить тільки текст і забуває, що йому щохвилини потрібно перевіряти пошту та виконувати інші термінові завдання.

4. Зрозуміло назвати файл із текстом

Ця порада на мене посипалася з усіх боків у перший робочий тиждень у Netpeak. Виявилося, не можна називати документи просто «Пост у блог» або «Стаття»:

  • чітка назва документа фокусує увагу — що (1), хто (2), куди (3) пише;
  • за допомогою унікальних ключових слів у назві за кілька секунд знаходжу потрібний документ серед сотень інших.

Схема проста: називати документи потрібно за принципом електронного листа, вказуючи на тему завдання чи дію. У таких деталях проявляється турбота: якщо надіслати лише посилання на документ без супровідного листа, одержувач за назвою миттєво зрозуміє, про що йдеться.

5. Побудувати логічну структуру тексту

Зазвичай під час читання погляд «чіпляється» за заголовки, а потім за підзаголовки. Потрібно пильнувати, щоби пункти плану були готовими підзаголовками й збиралися до мінітексту.

Але щоразу повертатися до плану на початок документа незручно. Під час скролінгу можна відволіктися і втратити думку. Тому я одразу тримаю весь план перед очима, просто розгорнувши структуру документа.

Є ще один простий спосіб накидати структуру. Застосовую його, коли інформації надто багато, і я сумніваюся, які акценти розставити. Тоді складаю Google Form із пунктами плану. Це схоже на онлайн-анкету, яку заповнюю я або автор блогу Netpeak. Я пишу уточнювальні питання, сортую інформацію по поличках, а потім редагую. Так заощаджую час і не пишу зайві блоки.

Дізнайтесь про 10 способів повторного використання контенту.

6. Вступ — наприкінці

Перший абзац сформулювати складно. Тому що він другий за важливістю після заголовка. Лід (лідер-абзац) має бути коротким, ємким та пояснювати, навіщо читати текст.

Іноді весь процес написання зупиняється через сирий перший абзац. Не варто мучити себе — простіше пропустити складний момент і дописати вступ, коли буде готовий весь текст.

7. Полюбити шрифт Verdana

Набирати основний текст гарнітурами Arial і Times New Roman — найзвичніший, але не найбезпечніший для зору варіант. Беріть Verdana — наприкінці написання багатосторінкового тексту очі скажуть вам спасибі.

У шрифту рівна висота та ширина букв, а також великий інтервал між літерами. Насправді це означає, що літери буде легко прочитати навіть на маленькому моніторі з невеликою роздільною здатністю.

Ерік Шпікерманн у книзі «Про шрифт» на прикладах пояснив все про зручність читання шрифтів. Йому можна довіряти: автор розробив систему знаків для берлінської транспортної мережі та шрифт для Audi. Шпікерман наочно показує, яку гарнітуру краще вибрати для набору великого шматка тексту, а яку — для друку корпоративних бланків.

8. Почати писати без редактури

У вас бувало, що тільки-но набравши речення, ви помічаєте помилку й одразу починаєте виправляти? В мене постійно. Так можна писати нескінченно. Буде швидше описати всі пункти плану по темі, і тільки потім приступати до редагування.

Але як не відволікатися на контроль орфографії та пунктуації? Я користуюсь такою порадою: зменшити масштаб сторінки. Просто тисну «Ctrl» + «-».

Мозок відразу концентрується на думках, а не на літерах. Так само, як і в разі сліпого методу набору літер.

Що таке унікальність тексту та як її перевірити.

9. Поставити таймер

Після публікації десятків статей я змирилась: не можна створити корисний текст одним махом. Спочатку відповідь на #абищо, потім структура, пошук інформації, потім власне написання та редактура. Якщо не пощастить, додайте до загального часу ще десять кіл затверджень із відповідальними фахівцями :).

Продуктивніше розбити велике завдання на кілька дрібних. Потім виділити на кожен блок трохи часу (поради Мікаеля Чо). Головне, не звірятися постійно з годинником. Просто поставте будь-який таймер: Pomodoro чи будильник.

У результаті отримаєте текст, який не соромно показати колегам. Упевнена, одну годину на тиждень на написання чорнового варіанту можна викроїти навіть за найзапеклішого графіку.


Ця стаття була вперше опублікована 18.08.2020. Вона досі залишається однією з найпопулярніших в нашому блозі, тому ми вирішили вам про неї нагадати

83
0
4